К сожалению, регистрация окончена.

  • Дата: 18.08.2021 20:00
  • Местоположение ЗДО № 7 "Ромашка" (Карта)

Описание

У дітей дошкільного віку існують паралельно дві сфери мовленнєвого спілкування: 

 спілкування з дорослими — педагогами, 

членами сім'ї, знайомими та незнайомими людьми; 

 спілкування з дітьми — однолітками, 

меншими за віком, 

старшими за віком дошкільниками та дітьми шкільного віку, як знайомими, так і незнайомими.

      Завдання та показники комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей 

    Потреба в мовленнєвому спілкуванні розвивається впродовж усього періоду дошкільного віку. Успіх взаєморозуміння у мовленнєвому спілкуванні залежить від того, наскільки сформовані в дітей комунікативномовленнєві здібності, мовна, мовленнєва та комунікативна компетенції. 

    Мовна компетенція — це засвоєння та усвідомлення мовних норм, які історично склались у фонетиці, лексиці, граматиці, орфоепії, семантиці, стилістиці, та адекватне їх застосування в будь-якій людській діяльності у процесі використання певної мови. 

    Під мовленнєвою компетенцією учені, зокрема доктор педагогічних наук Алла Богуш, розуміють уміння адекватно, доречно й практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях — висловлювати свою думку, бажання, наміри, прохання тощо, застосовуючи для цього мовні, немовні (міміка, жести, рухи), інтонаційні засоби виразності мовлення. Результатом сформованості як мовної, так і мовленнєвої компетенцій є комунікативна компетенція, під якою розуміють, за визначенням Алли Богуш, комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування у конкретних соціально- побутових ситуаціях, уміння орієнтуватись у ситуації спілкування, ініціативність у спілкуванні.     У Базовому компоненті дошкільної освіти, окреслено мету сучасної лінгводидактики на етапі дошкільного дитинства. 

    Це — формування комунікативно-мовленнєвої компетентності дитини дошкільного віку, зокрема здатності дитини , виражати свої бажання, наміри, а також давати пояснення своїм діям та їх змісту за допомогою мовних і немовних засобів. 

    Показником компетентності є здатність дитини будувати своє мовне спілкування з іншими людьми в різних життєвих ситуаціях. У практиці дошкільної освіти існує суперечність між розумінням важливості спілкування для психічного розвитку особистості дитини та нерозв'язаністю проблем формування самого спілкування як діяльності. В умовах дитячого садка становлення спілкування підміняють проблемою розвитку компонентів мовлення, а це обмежує можливості гармонійного розвитку особистості через формування широкого кола комунікативних умінь: 

-уміння аналізувати ситуацію спілкування, 

-сприймати та відтворювати не лише змістову, а й емоційну інформацію. 

Завдання комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини: 

 забезпечити цілісність і життєздатність різних спільнот людей — «дитина — дорослий», «діти — дорослі», «дитина — дитина», «діти — однолітки й малюки»; 

 розвивати усі форми (емоційно-особистісне, ситуативно- ділове, позаситуативне) і засоби (невербальні, мовні) спілкування вихованців дошкільного віку; 

 навчати диференціювати емоції (моральні, інтелектуальні, естетичні);  формувати інтелект і дослідницьку діяльність, способи пізнання навколишнього світу; 

 формувати творче (продуктивне) ставлення до організації діяльності й спілкування; 

 розвивати комунікативно-мовленнєві здібності. 

     Спілкування надає дитині змогу не лише одержувати, засвоювати досвід, а й створює умови для реалізації власної індивідуальності в загальній справі і, що не менш важливо, спонукає дитину ділитися власним досвідом, віддавати людям увагу, пошану, інтерес, здібності. Тому запропонована сучасна система методів мовленнєвого спілкування описана не з погляду їх дидактичної характеристики (наочні, словесні, практичні, інтелектуальні), а з погляду реальної взаємодії педагога з вихованцями.

Методи інтерактивної взаємодії 

    Як відомо, жодну освітню новацію не можна перенести в чистому вигляді з однієї реальності в іншу, оскільки важливе значення мають такі чинники, як філософія навчального закладу, рівень професійної підготовки вихователів. Вітчизняна наука не дає готових методів інтерактивного навчання дошкільників. Але у практичній діяльності можна деякі з них адаптувати для роботи з дітьми старшого дошкільного віку. 

Зокрема, такі методи, як:

 • багатоканальна діяльність; 

• активне моделювання; 

• розв'язання проблеми, або «дерево цілей»;

 • мікрофон; 

• карусель; 

• неперервні думки, або «нескінченний ланцюжок»; 

• відкриття законів життя; 

• інтелектуальні хвилинки; 

• «чарівні» перевтілення; 

• творча діяльність. 

    Відомо, що діти добре засвоюють ті знання, які торкаються їхніх почуттів. Тому головне — викликати подив, інтерес кожної дитини до проблеми й обов'язково провести роботу, щоб задіяти різні аналізатори.     Модель творчого розвитку — «подив —інтерес —проблема — дії — пізнання — творчість». 

    Це практична модель побудови освітнього процесу за допомогою гри, казки, театральної діяльності, що покликана реалізувати, окрім головної дидактичної мети, ще й комплекс таких цілей: 

• надати дітям змогу самовизначатися;

 • спонукати розвиток творчої уяви; 

• створити умови для вдосконалення навичок співпраці в соціальному аспекті; 

• стимулювати дітей до висловлення своїх думок. 

     Обирають проблему, що не має однозначного рішення, — наприклад, ситуації з життя, епізоди казки, художнього твору. Дітям пропонують розглянути «дерево цілей» у вигляді схеми та ставлять завдання доповнити або домалювати його. Із запропонованою схемою може працювати кілька груп дітей, у кожній з яких діти, спілкуючись, розв'язують проблему разом. Кожна група пропонує своє рішення. Обговорюючи запропоновану проблему, вихователь разом з дітьми створює образне «дерево цілей». 

    Для прикладу пропонуємо варіант бесіди педагога з дітьми на мотиваційному етапі проекту «Сюрпризи краплинки». 

Модель трьох запитань:

• Що знаємо про воду? 

• Про що хотіли б дізнатися? 

• Що слід зробити, аби дізнатися? 

Про що хочуть дізнатися діти? •

 Кому потрібна вода?

 • Звідки у нас удома вода? 

• Скільки рідини вживає людина? 

• Куди дівається брудна вода з квартири? 

• Чому морська вода солона?

 • Які річки течуть в Україні?

 • Звідки береться дощ ? 

Діти висувають пропозиції щодо вигляду «дерева цілей»: хмаринка з краплинками, Капітошка з краплинками, акваріум з рибками тощо. Спільно з педагогом вирішують, що «дерево цілей» створюватимуть у вигляді Капітошки з паперовими краплинками. 

    «Дерево цілей» є образним записом плану роботи, способів реалізації задумів. Так, скажімо, під час реалізації проекту «Чарівний світ звуків» діти вигадали «дерево цілей» у вигляді хлопчика, який чує різні звуки навколо себе: гримить грім, плаче дитина, грає музика тощо. 

    Це різновид групового обговорення, що дає змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку. Умови його використання:

 • надавати слово лише тому, хто отримує уявний мікрофон; 

• говорити швидко й стисло; 

• не оцінювати відповіді; 

• можливе поєднання з дидактичними іграми на кшталт «За¬кінчи слово або речення», «Ланцюжок» тощо.

 Цей варіант інтерактивної діяльності є найефективнішим для одночасного включення всіх дітей в активну взаємодію з іншими дітьми,

ДАННЫЙ САЙТ БЫЛ СОЗДАН, ИСПОЛЬЗУЯ